Багаторічний досвід існування ЖЕКів в Україні достатньо чітко показав на недоліки даної структури в управлінні та догляді за багатоповерховими будинками та прибудинковою територією. Основний недолік ЖРЕПів у тому, що він має велику площу «закріпленої» території і будинків. ОСББОСББ

 В світлі останніх змін у Законодавстві та інших нормативних документах щодо створення ОСББ, спробуємо розібратись, що ж таке ОСББ.

 Якщо у Вашому будинку нерегулярно прибирають, у підвалі тече вода, дах потребує ремонту і Вам набридло платити в ЖЕК за комунальні послуги, то Вам пора більше дізнатись про ОСББ. – саме ці гасла приваблюють справних платників, але… їм необхідно повністю розуміти, що собою являє дана структура, що ховається під абревіатурою ОСББ.

 Згідно ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та ст.382 ЦКУ визначили, що власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна: допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

 На сьогоднішній день у переважній більшості багатоквартирних будинків в Україні “співіснують” різні форми (комунальна, державна, приватна) та види (спільна сумісна, спільна часткова) власності. Особливостями спільної сумісної власності в багатоквартирному будинку є: 

   - Співвласники володіють і користуються таким майном спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними;
   - Співвласники зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку;
  - Розпорядження таким майном здійснюється за згодою ВСІХ співвласників (в силу ст. 369 ЦКУ) або за рішенням БІЛЬШОСТІ співвласників (Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

 Отже із чинного Законодавства видно, що співвласники житла несуть відповідальність за належне утримання будинків і прибудинкових територій, а також зобов’язані брати участь у загальних витратах на його утримання. Для прикладу змоделюємо ситуацію, коли в одному з будинків сталось пошкодження даху. Згідно законодавчих актів участь у витратах на ремонт даху повинні приймати участь усі співвласники будинку, але за згодою всіх співвласників. Тут виникає питання, чи захоче власник квартири на першому поверсі частково фінансувати витрати на ремонт даху, що знаходиться над квартирою п’ятого поверху? Звісно, що законом передбачено стягнення витрат, з співвласників, які не бажають виконувати норми ЦКУ, у судовому порядку, але ця процедура довга і складна. Тому здійснювати розпорядження майном за згодою 100% співвласників нереально, хоча в Україні існують поодинокі випадки прийняття вдалих рішень всіма співвласниками. Тому альтернативою цього є ОСББ, що дає змогу приймати рішення по спільному майну простою більшістю.

 Створення ОСББ – справа непроста, зате вигідна. Проте, як показує практика, ОСББ – чи не єдиний варіант наведення порядку у будинку. Об’єднання мешканців багатоквартирних будинків – це юридична особа, створена власниками для управління, утримання та використання неподільного та загального майна. Об’єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об’єднання.

 Вищим керівним органом ОСББ є загальні збори. На чолі зборів є голова. На загальних зборах члени об’єднання здійснюють своє право вирішувати пов’язані з діяльністю ОСББ питання, такі як: затвердження річного звіту та плану господарської діяльності наступного року, внесення змін до статуту, вибори правління і ревізійної комісії, використання (наприклад, здача в оренду) допоміжних приміщень будинку.

 Основним документом, який закладає правову базу для побудови взаємин між окремими власниками житлових та нежитлових приміщень у будинку, де створено об’єднання, є статут об’єднання. Схема функціонування ОСББСхема функціонування ОСББ

 Об’єднання мають на меті залучення громадян не тільки до участі у вирішенні питань впорядкування будинків та прибудинкової території, встановлення добросусідських відносин, а й повне самообслуговування та самофінансування житла. Вони самостійно розраховують розміри внесків членами ОСББ на утримання будинку та прибудинкової території, здійснюють контроль за надходженням платежів мешканців за надані житлово-комунальні послуги у конкретному будинку, а також за раціональним використанням цих коштів.

Поточний контроль за надходженням та витрачанням коштів в об’єданні здійснює правління об’єднання. Правління періодично звітується на загальних зборах про виконання фінансового плану. Правління укладає угоди та наймає на роботу працівників для виконання робіт по утриманню будинку.

 Утримання будинку та прибудинкової території здійснюється або власними силами об’єднання, або на основі укладання договору з попереднім балансоутримувачем будинку (наприклад, з МКП «Добробут»).

 Одночасно ОСББ можуть сприяти надходженню додаткових коштів на утримання будинку та прибудинкової території за рахунок надання в оренду об’єктів, що перебувають у спільній власності (господарських та нежитлових приміщень, прибудинкових територій, тощо), спрямовувати їх на впорядкування житла та поліпшення умов для проживання.

 Переваги:

   - раціональний розподіл фінансів;
   - наявність вибору підрядника;
   - самостійне визначення розміру внесків;
   - покращення/оновлення інфраструктури будинку та прибудинкової території;
   - повне розпорядження будинком та прилеглою територіє в межах закону;

 Труднощі:

   - незадовільний технічний стан більшості багатоповерхових будинків;
   - недосконалість законодавчої бази;
   - необхідність створення юридичної особи;
   - необхідність укладання контрактів із підрядниками, найманими працівниками;
   - неготовність всіх мешканців будинку переходу до ОСББ;
   - недобросовісні платники;
   - необхідність ведення бухгалтерії;

 Що ми маємо в результаті?

ОСББ – це перш за все юридична особа, і відповідно, її необхідно створити. Для цього потрібна кіпа документів, в тому числі технічна документація на будинок. На додачу до цього – кваліфіковані кадри, іншими словами, люди, які мають достатнього знань для розуміння технічної документації і ведення господарської, і пов’язаної з нею фінансової діяльності. Звісно, ці люди не будуть працювати безкоштовно, а на додачу, деякі з них повинні будуть взяти на себе велику відповідальність – здійснювати господарську діяльність від імені мешканці (власників) будинку, із подальшим звітуванням на загальних зборах.
ОСББ заключає договори з рештою комунальних служб міста і несе повну відповідальність за своєчасну та повну оплату наданих послуг. Декому з тих, що живуть «всередині» (не на першому і не на останньому поверсі) здається, що в ОСББ вони або нічого не будуть платити, або платитимуть менше інших, – це найбільший міф, – сплачують усі, і сплачують подекуди більше, аніж платили в ЖЕКи. До речі, у внесках необхідно враховувати пільгові категорії, затверджені Законодавством України. На додачу – недобросовісні платники, а вони є, в кожному будинку без винятку. Хто за них платитиме, або як з них «вибивати» гроші – це вже проблеми самого ОСББ.
Слід мати на увазі, що обслуговування будинку і прибудинкової території повністю лігає на плечі Балансоутримувача, у нашому випадку – на ОСББ.

Статі витрат ОСББ:
   - освітлення прилеглої території;
   - освітлення під’їздів;
   - прибирання прилеглої території;
   - ремонт і обслуговування даху;
   - ремонт і обслуговування усіх комунікацій (світло, вода, газ, тепломережа, каналізація);
   - ремонт і обслуговування фасаду, а також усіх несучих конструкцій всередині будинку;
   - оплата заробітної плати фахівцям і найманим працівникам;
   - інші витрати;

Кроки створення:
   - обов’язкова юридична консультація;
   - обговорення зі співмешканцями;
   - створення ініціативної групи;
   - проведення установчих зборів;
   - реєстрація ОСББ в Управлінні ЖКГ;
   - державна реєстрація юридичної особи;
   - включення до реєстру ЄДРПОУ;
   - реєстрація в податковій інспекції;
   - отримання дозволу на виготовлення печатки і штампу;
   - реєстрація у Пенсійному фонді України;
   - реєстрація у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
   - реєстрація у Центрі зайнятості;
   - реєстрація у фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
   - відкриття рахунку в банку;
   - укладення договорів на обслуговування будинку;

Реформування житлово-комунального господарства – це лише справа часу, і ОСББ є одним з найкращих варіантів цієї реформи. Населенню потрібно звикати, що за свій добробут потрібно думати самим, адже держава не в змозі утримувати житловий фонд у належному стані. Як показує практика, більшість країн Європи давно перейшли до різних форм утримання багатоквартирних будинків за рахунок ОСББ. Не зважаючи на те, що для нашої країні це явище не звичне, ОСББ ефективно працюють по всій Україні, серед яких виділяють ОСББ міста Луцька, Львова та Києва. Не відстають тут і наші міста побратими Бурштин та Добротвір, де працює уже декілька ОСББ. Тому надіємось, що мешканці багатоповерхових будинків Ладижина зроблять вірний крок у розвитку житлово-комунального господарства міста.

Енергоефективний будинок - дім, основною особливістю якого є мале енергоспоживання і майжеповна енергонезалежність. Енергоефективний будинокЕнергоефективний будинок

Пасивний будинок  (англ. passive house) або нульовий будинок - енергоефективна будівля, що відповідає найвищим стандартам енергозбереження. При цьому тепловтратам запобігають завдяки конструктивним особливостям будівлі, в яких використовуються сучасні енергозберігаючі технології та високоефективні теплоізоляційні матеріали.

Чи енергоефективний у вас будинок? Це можна визначити здійснивши не складні розрахунки. Суть полягає у визначенні сумарної кількості спожитої енергії на квадратний метр площі за рік. Науковці вже давно порахували яким має бути енергоспоживання середнього за ефективністю будинку, навіть в Україні є розроблені відповіді будівельні норми, але стосуються вони лише новобудов. Нижче наведена інформація про розподіл класів енергоефективності бюджетних споруд та приватних будинків.

Для оцінки споруди існують різні шкали розподілу за класом енергоефективності. Це подібне до енергоефективності електроприладів. Найбільш поширеною є шкала, розроблена у Данії. Зрозуміло, що, наприклад, дитячий садок має споживати більше, ніж адміністративні споруди. Тому і була розроблена така шкала для різних типів будівель. Тут наведений дещо спрощений розрахунок класу енергоефективності різних громадських приміщень, але навіть такий розрахунок дозволить адекватно порівнювати різні будівлі. Для визначення класів енергоефективності споруд використовуються наступні дані: споживання палива (дрова, газ, вугілля тощо), споживання теплової енергії (при центральному опаленні ), площа будівлі, споживання електричної енергії.

 Природний газ

7960 ккал/кг

 Дизельне паливо

 10000 ккал/кг

 Дрова (вологість 20%) 

 3268 ккал/кг

 Мазут

 9700 ккал/кг

 Торфокрихта

 2508 ккал/кг

 Торфобрикет

 4650 ккал/кг

 Антрацит

 7000 ккал/кг

 Вугілля кам’яне

 5000-7200 ккал/кг

 Пелети 

 4300 ккал/кг

Порядок розрахунку

Зазвичай, приватним будинком чи громадською спорудою споживаються різні види енергії. Найчастіше це різноманітні паливні ресурси (газ, бензин, дрова, торф, вугілля тощо) і електроенергія. Паливні ресурси майже завжди витрачаються для опалення чи підігріву води, а електроенергія –  на освітлення та роботу побутових приладів. Відповідно, потрібно перевести усі види енергії у однакові одиниці виміру. В даному випадку це кВт-год.

У залежності від типу опалення (індивідуальне чи центральне) розрахунок ведеться за різними формулами.

У випадку індивідуального опалення:
EN=(N*k)/859,8;
де: ЕN – енергія від спалювання різних видів палива при автономному опаленні, кВт-год/рік;

N – річне споживання палива у натуральних показниках( тонн вугілля, м3 тощо).

k – питома теплота згоряння конкретного виду палива (наведена в таблиці вище праворуч);

859,8 – кількість кілокалорій еквівалентна 1 кВт-год, тобто це коефіцієнт для перетворення кілокалорій у розмірність кВт-год. 

У випадку централізованого опалення:
EQ=Q*1000000/859,8
де: EQ – річне споживання теплової енергії, кВт-год; 
Q  –  річне споживання теплової енергії, Гкал.
 

Тепер потрібно додати отримані значення енергоспоживання, не забувши включити до них електричну енергію (покази лічильника за рік)  і розділити на площу будинку:
E=(EN+EQ+EE)/S
де: E – річне питоме енергоспоживання на об'єкті, кВт-год/м2;

ЕЕ – сукупне річне споживання електричної енергії об'єктом, кВт-год;
S – площа об'єкта, м2.

 

Шкала, за якою можна визначити клас енергоефективності, наведена нижче.

Річне питоме
енергоспоживання
кВт.год/м2, за категоріями

A

 B  C  D  E  F  G

 Приватні будинки

До 50

51-90 

91-150 

151-230 

231-330 

331-450 

більше 450 

 Школи, адмін. споруди

 До 75

 75-140  

140-205

205-270

270-335 

335-400 

більше 400 

 Соціально-культурні споруди

 До 75

75-160

160-245

245-330

330-415

 415-500

більше 500 

 Дитячі садочки

 До 75

75-145

145-215

215-285

285-355

 355-425

більше 425 

 Лікарні

 До 150

 150-225

225-300 

300-375 

375-450 

450-525

більше 525 

Переваги пасивного будинку

Економічність: не потрібно витрачатись на підключення до центральних мереж опалення і газу, а витрати електричної енергії на опалення пасивних будинків в 7-12 разів менші, ніж в побудованих за традиційною технологією цегляних будинках.

Енергобезпечність, що пов'язано з відсутністю в пасивних будинках мереж газу та теплоцентралей. Потрібна лише вода і електроенергія в розмірі 10 кВт на будинок чи квартиру.
Енергонезалежність: в пасивних будинках наявні масивні несучі стіни, плити підлоги першого поверху і перекриття між поверхами, що сприяє кращій акумуляції тепла і децентралізації енергозбереження.
Екологічність: в будинках, побудованих по даній технології, застосовуються сучасні будівельні матеріали і конструкції, а також новітнє інженерне обладнання. В пасивних будинках циркулює чисте і тепле свіже повітря, стіни і підлога постійно залишаються теплими.

Основні особливості пасивних будинків.

Вентиляція. У звичайних будинках вентиляція здійснюється за рахунок природного руху повітря, який зазвичай проникає в приміщення через спеціальні пази у вікнах і видаляється пасивними вентиляційними системами, розташованими в кухнях і санвузлах. У пасивних будинках використовується складніша система: замість вікон з відкритими пазами використовуються звукоізолюючі герметичні склопакети, а припливно-витяжна вентиляція приміщень здійснюється централізовано через установку рекуперації тепла.  В теплообміннику нагріте повітря віддає тепло холодному повітрю. Суть рекуперації полягає в нагрівання свіжого повітря за рахунок того повітря, яке відводиться з приміщення. Припустимо, в приміщенні температура повітря 22 і якщо ви просто відчиняєте вікно то втрачаєте багато теплого повітря, а натомість отримуєте холодне (взимку). Якщо ж використовувати рекуператор, то вентильоване повітря віддасть частину свого тепла і нагріє вхідне повітря мінімум до 10, що вже підвищить комфорт і зменшить потребу в обігрів.  Комфортна вентиляція з рекуперацією тепла, по-перше, зумовлює високу якість повітря в приміщеннях, а по-друге, сприяє економії енергії. У пасивному будинку щонайменше 75% теплоти повітря, що відводиться, передається через теплообмінник свіжому повітрю. 

Пасивний будинокПасивний будинок

 Додаткового підвищення енергоефективності можна домогтися, якщо повітря виходить з дому і надходить у нього через підземний повітропровід, забезпечений теплообмінником. Взимку холодне повітря входить в повітропровід, нагріваючись там за рахунок тепла землі, і потім надходить в рекуператор. У рекуператорі відпрацьований домашнє повітря нагріває надійшов свіже і викидається на вулицю. Нагрітий свіже повітря, що надходить в будинок, має в результаті температуру близько 17 °C.

Використання відновних джерел енергії. Нагрівання води для побутових потреб частково за допомогою сонячних колекторів або теплових насосів. Орієнтовані на південь пасивні будинки є водночас «сонячними» будинками. Встановлення вікон із спеціальним покриттям, яке максимізує проникнення сонячного тепла в приміщення взимку та зменшує сонячну спеку влітку.

Енергоефективні побутові прилади: холодильник, плита, морозильна камера, світильники та пральна машина як ефективні енергозберігаючі прилади є невід'ємними складовими пасивного будинку.

Ефективне утеплення. Зовнішня ізоляція будинку з товщиною ізоляційного шару від 25 до 40 см та вікна із двокамерними теплоізоляційними склопакетами сприяють тому, щоб тепло залишалося в будинку. Технологія пасивного будинку передбачає ефективну теплоізоляцію всіх огороджувальних поверхонь - не тільки стін, але і підлоги, стелі, горища, підвалу і фундаменту. У пасивному будинку формується кілька шарів теплоізоляції - внутрішня і зовнішня. Це дозволяє одночасно не випускати тепло з будинку і не впускати холод всередину нього. Також проводиться усунення теплових містків в огороджувальних конструкціях. У результаті в пасивних будинках тепловтрати через огороджувальні поверхні не перевищують 15 кВт  год з 1 м² опалювальної площі на рік - практично в 20 разів нижче, ніж у звичайних будинках.

Профіль вікна пасивного будинку зобов'язаний відповідати теплотехнічним стандартам. Саме вікно, зазвичай, трьохкамерне, а  камери між склом заповнені інертним газом. Вікна в пасивному будинку, найчастіше, встановлюються глухі, а вентиляція забезпечуються іншими шляхами. За таких умов поряд з вікнами дуже комфортно. Біля вікон немає ні “холодного випромінювання” ні неприємних протягів на рівні підлоги.

 Звісно, майже неможливо вже збудований будинок перетворити на пасивний, але все одно можна значно зменшити втрати тепла. З кожним роком це стає дедалі актуальніше, зважаючи на швидке зростання цін на пальне.

 Термальний комфорт людини залежить від чотирьох факторів: температури повітря, температури стін, повітряних потоків (протяги) та вологості повітря. Іноді існує різниця між дійсною температурою в приміщенні і нашими відчуттями теплоти. Грубо кажучи, ми відчуваємо середнє між температурою повітря і температурою стін. Відповідно, що б почуватись комфортно у кімнаті з холодним стінами, повітря в ній потрібно дужче нагріти, що б компенсувати холод, який іде від стін.

 Основні параметри утеплювальних матеріалів:

 1. Теплопровідність (λ) –  характеризує здатність матеріалу проводити тепло, чим менше значення λ, тим кращими ізоляційними властивостями володіє матеріал. Одиниці виміру – Вт/(м•К).  (К-кельвін, ОС= К-273,5)

2. Опір теплопередачі (R) – характеризує стійкість матеріалу до передачі тепла, чим більше значення R тим вищий опір. Чисельно дорівнює відношенню: товщина матеріалу / λ. Одиниці виміру  м2•К/Вт.

3. Коефіцієнт теплопередачі (U) – ключовий параметр ізоляційних матеріалів та огороджувальних конструкцій. U=1/R. Чим він нижчий тим кращими є експлуатаційні якості стіни, утеплювача, вікна. Ще в СССР були розроблені будівельні нормативи, які встановлювали граничні значення цих коефіцієнтів для усіх конструкційних елементів будівлі. Вимірюється у Вт/м2•К.

4. Вологостійкість визначається сукупністю різних параметрів і, зазвичай, виділяють високу, середню та низьку вологостійкість. Важливий параметр у випадку утворення конденсату.

5. Термальна маса (інертність). Характеризує здатність матеріалу накопичувати тепло. Кількість тепла, яке може накопичити матеріал, на пряму залежить від його щільності. Наприклад високу термальну масу мають залізобетонні плити, суцільні бетонні блоки; низьку термальну масу має більшість утеплювальних матеріалів: скловата, пінополістирол, солома тощо. Взимку сонце крізь скло потрапляє в дім і нагріває стіни, а якісна ізоляція і закриті вікна утримують тепло всередині. Влітку ж товсті стіни поглинатимуть надмірне сонячне тепло що б не було надто спекотно.

 Тому враховуючи все вищесказане, надіємось, що жителі міста при будівництві власних осель будуть притримуватись новітніх енергозберігаючих технологій, що дасть можливість скоротити їх витрати на утримання будинку до мінімуму та зробити нашу країну енергетично незалежною.


Subcategories

  • Business Environment
    • Business incubator

      Бізнес-інкубатор – організація, яка надає на певних умовах і на певний час спеціально обладнані приміщення та інше майно суб’єктам малого та середнього підприємництва, що розпочинають свою діяльність, з метою сприяння у набутті ними фінансової самостійності. Інкубатори опікують молоді фірми, допомагаючи їм виживати і рости під час стартового/початкового періоду, коли вони найбільш уразливі.

      Мета бізнес-інкубатору: 
      - створити сприятливе середовище для нових підприємств;
      - готувати і випускати успішні підприємства, що є фінансово життєздатними й автономними, коли вони залишають інкубатори (зазвичай це відбувається через 2 чи 3 роки).

      Функція бізнес-інкубатор:
      - надання приміщення для офісів/майстерень на умовах оренди, часто за цінами нижчими від ринкових і з гнучкими умовами одержання додаткового місця за вимогою;
      - адміністративні і технічні послуги (телефон, копіювання, приміщення для конференцій/зустрічей, секретаріат і т. д.);
      - консультування/бізнес-планування для починаючих і потенційних підприємців. Також можливий широкий набір інших (консалтингових) послуг, передача технологій, пропозиції по проведенню семінарів і тренінгів і т. д.;
      - відкриття молодим фірмам доступу до фінансування;

      Хто може бути клієнтом бізнес-інкубатору:
      - молоді люди, які розглядають можливість відкриття власної справи;
      - молоді люди (або групи молодих людей), які хочуть відкрити власну справу та мають бізнес-ідею;
      - компанії-початківці, що створені та існують не більше 11 місяців та прагнуть вдосконалити бізнес-процеси;

      Принципи роботи бізнес-інкубатору:
      - Участь кожного;
      - Навчання і розвиток;
      - Інтеграція;
      - Партнерство;
      - Відповідальність.

       Очікувальні результати роботи бізнес-інкубатору:

      1. Компанії, поміщені в інкубатор, створюють робочі місця, сприяють пожвавленню й активізації діяльності в регіоні, комерціалізують важливі технології, а також поліпшують стан місцевої і національної економіки.
      2. Інкубатори також забезпечують розвиток людських ресурсів - борються з головними проблемами слабких систем менеджменту шляхом передачі знань і досвіду, створення і впровадження підприємницької культури в організаціях.
      3. Інкубатори оцінюють ефективність роботи як усього підприємства, так і його системи керування, і забезпечують успіх своїх організацій-клієнтів.
      4. Діяльність інкубаторів сприяє розвитку ключових факторів людських ресурсів - знань і доходу.
      ВАЖЛИВО: Бізнес-інкубатор завжди має власну частку в компаніях, що пройшли інкубаційний процес. Коли через кілька років підприємство набирає обертів, воно починає приносити прибуток. Прибуток буде використовуватись для фінансування діяльності громадського руху в районі, що організував цей бізнес-інкубатор. Розвиток ефективних бізнес-інкубаторів стане одним з флагманських проектів Плану розвитку Ладижина.

    • Соціальне підприємництво
    • Бізнес-план

      Будь-яка конструкція створюється спочатку на папері. Будинок, літак або комп’ютер розпочинаються з креслень та розрахунків. Бізнес-план точно так само як креслення чи інші технічні розрахунки це є роздуми та обґрунтування перед діями. Він дозволяє зважити усі “за” та “проти” перед початком вкладення ресурсів. Звернення до бізнес-плану, його необхідність виникає тоді, коли для підприємства необхідні зміни. Бізнес планБізнес план

      Необхідність та цінність бізнес-планування полягає не тільки в тому, щоб переконати інвестора в тому, що у підприємства існує варта уваги та підтримки бізнес-ідея. Бізнес-план має особливе значення для управлінського персоналу підприємства, оскільки обґрунтовує цілі підприємства, а також термін та шляхи їх досягнення.

      Таким чином, бізнес-план – це документ, в якому за допомогою певних стандартів подана система доказів успішності пропонованої справи.

      Бізнес-план – це інструмент об’єктивної оцінки власної підприємницької діяльності, а також реалізації проектно-інвестиційних рішень відповідно до вимог ринку.

      Не буде перебільшенням сказати, що бізнес-план (БП) є основою управління не тільки певним комерційним проектом, але й самим підприємством. Він дозволяє подивитися на твоє підприємство ніби зі сторони.

      Складають БП, як правило, з метою одержання кредиту або залучення інвестицій. Однак основною ціллю БП є прогнозування виробничо-фінансової діяльності на найближчу та найбільш віддалену перспективу відповідно до вимог ринку та виходячи з можливостей залучення необхідних ресурсів.

      Більш детально з правилами складання та оформлення бізнес-плану можна ознайомитись завантаживши архів - ZIP.

      Можливо, ознайомившись з цими вимогами, ви злякалися і вирішили, що складання бізнес-плану вам не під силу. Не відмовляйтеся від своїх задумів! Написати бізнес-план може кожна ініціативна людина аби було бажання. Всі головні моменти підприємницької діяльності ми вже розглянули. Трохи ваших зусиль та терпіння, і за допомогою бізнес-плану в запитаннях, зразок якого ми подаємо у наступному випуску, ви досягнете успіху!

      Відповівши на всі запитання, ви матимете справжній бізнес-план чітку картину вашої майбутньої діяльності. Звичайно, ця праця потребуватиме енергії та часу. Доведеться неодноразово звертатися за допомогою до фахівців. Але справа того варта. Спробуйте і переконайтеся.

  • Social projects
  • Energy efficiency
  • Інформація та події
  • Business Support Center